Дмитро Загул. * * * *

Я чую пісню, мов крізь сон:

Далекий Черемош гуркоче;

Мені відчувається щоночі

Той шелест листя, шум сосон.

І щось тій пісні в унісон

Так ніжно в серці зашепоче…

Я чую пісню — мов крізь сон,

Далекий Черемош гуркоче.

То спів засмучених флояр,

То стогін журної трембіти, —

Зашелестять шовкові квіти,

І з серця скотиться тягар.

Туди, де скелі аж до хмар,

Хотів би соколом злетіти,

Де спів засмучених флояр,

Де стогін журної трембіти…

Джерело: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zahul&page=zahul02

Ілюстрація: http://otdyhaem.com.ua/ivano-frankovskaja/verhovina/chernyj-cheremosh.html