підв’язуєш зеленовусий нерв
людиною по всесвітові ходиш
а тінь розлога наче у дерев
життя неперебірливе просте
всихає тіло, дерево росте
і відкидає на обличчя тіні
усе скороминуще та пусте
зникає у м’якому шелестінні
Джерело: http://irynahei.blogspot.com/2013/06/blog-post.html
Ілюстрація: http://www.g-truc.net/post/0323-1881-small.jpg
Немає коментарів:
Дописати коментар