Юлія Бережко-Камінська. * * * *

Дитя черевики знімало з діда.

У вузол шнурки…

Дід не йтиме ж нікуди!

На вулиці –ніч.

На вулиці - вітер.

Навіщо

Вляглися у ліжко взутим?

А дід –

Не підморгує правим оком.

Не пахне цигаркою на півхати.

Лежить

У новому костюмі широкім.

І рідного діда

У нім не впізнати.

Чого мовчите?

Я кажу вам, - знімайте!

Ми – босими в ліжко.

А ви – в черевиках!

Я вам принесла подивитися слайди.

На них – моя мама, і тато, і Віка…

А дід –

Не знімає.

І слайдів не хоче.

А діда сьогодні

Не звуть на вечерю.

І свічка стекла

І вже ледве тріпоче.

І дивиться ніч крізь відчинені двері.

Джерело: http://poezia.org/ua/id/22484/personnels

Ілюстрація: http://www.missus.ru/image/article/9/8/9/9989.jpeg