Ліна Костенко. * * * *

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.




Джерело: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=kostenko&page=kost35

Ілюстрація: http://mycoweb2.narod.ru/Submitted/AWP/GRA4i_AWP_20101116.jpg