І зап’ястя твої
тонкі.
І долоні твої
рожеві.
Та між нами –
проваллям роки,
І тумани понад
межею.
І обличчя твоє
ясне.
І волосся твоє
русяве.
Та ніхто вже не
наздожене
Серед темряви
біле сяйво.
І солодкі краплі
жаги
На пругкому
пуп’янку лона.
Та зникають з
очей береги,
І в озерах вода
червона.
І везуть – щоб
помститись тобі –
Голодранці в
одежах убогих
На селянській
рипучій гарбі
Молодого убитого
бога.
Ілюстрація: Ліна
Палєй. Автопортрет (http://arts.in.ua/artists/Lina_Palei/w/326167/)
Немає коментарів:
Дописати коментар