Ігор Калинець. * * * *

О кришталева синя сутінь,

де ти і я, мов два стебла.

І щось присутнє дуже сутнє

уже збирається на плач.

Залишмо позу, речі горді –

ти чула їх і я їх чув.

Але чи вчуємо, як в горлі

розпукнуть пупляхи плачу.

Бо наша мова – не забава –

то ж помовчімо, помовчім…

Хай мов японська ікебана

цвітуть у смерку два плачі.

Джерело: Калинець Ігор. Зібрання творів: У 2т. – Т.1: Пробуджена муза. – К., Факт, 2004

Ілюстрація: Peder Severin Kroyer. Summer Evening on the Beach at Skagen (http://bertc.com/g13/kroyer.htm)