вона ще не
виросла і не втратила голову
від чорної музики
у власних зап’ястях
і світло з небес
і початки голоду
в її долонях
будуть за щастя
вона ще не падала
на мокрі матраци
і в кров її не
вливався поспіх
і ще не блукала
південними трасами
худоба —
таврована мов плацкартна постіль
ні болю в легенях
ні решти блиску
в темній траві
без кінця і міри
й гарячі квіти
високого тиску
не росли на
відкритих ділянках шкіри
і друзі на
станціях і ріки в селищах
дбають про свій
подорожній статок
і одяг
випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись
її лопаток
вона ще не може
просто померти
зализує рани наче
конверти
чистить зуби мов
табельну зброю
і засинає поруч з
тобою
Ілюстрація: http://www.photosight.ru/photos/4988014/
Немає коментарів:
Дописати коментар