Євген Маланюк. З циклу „Сьогодні”

А дні пливуть — мелодія в блакить.

А дні дзвенять, як золото в лазурі,

І вічністю триває кожна мить,

І в спокої втопились давні бурі,

І океаном заясніла вись,

І тиша, тиша. Тільки в вишнях білих

Бриніння бджіл замріяно злились

В один хорал блаженний і безсилий.

Джерело: http://poetyka.uazone.net/malanuk/malank19.html#1

Ілюстрація: Z.E.Serebryakova. Shoots of Autumn Crops (http://bertc.com/subfive/g187/serebryakova.htm)