віри немає але є обличчя біле
але є ім'я легке і коротке як чорна птиця
і є ще те що ми вдвох залишитись не зуміли
краще Богові аніж наприклад шулявському лоху
твої губи і складені разом долоні
в тебе вийде - я вірю - молитись за цю епоху
і ще трохи за мене коли мої руки тобі схолонуть
і у келії тихій серед української тихої ночі
одну книгу де хрест замість назви у тебе вийде читати...
...а повітря як одяг знятий довгий і чорний тріпоче
коли ти на кухню вночі по цигарки виходиш з кімнати...
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=11167
Ілюстрація: http://www.photosight.ru/photos/5258346/
Немає коментарів:
Дописати коментар