Єва Нарубина. Старовинна

Гостюй, гостюй, дочко, в хаті,

гостюй, дочко,

поки в тебе жива мати.

А як я помру, небого,

вмру, небого,

заростуть путі-дороги,

сосонням та дубняком,

сосонням,

молодим березняком.

Коло маминого двору,

коло двору,

та насиплять круту гору.

Кому б кухоль злота дати,

кухоль злота,

круту гору розкопати.

Круту гору розкопати,

розкопати,

В неньки в гостях побувати! 

Джерело: http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=narubyna&page=narubyna07

Ілюстрація: http://www.lifeisphoto.ru/photo.aspx?id=1492629&theme=1