Юрій Бедрик. * * * *

Сюди веде не втома, не жура,
Не всеблаженство з натяком на згубу –
Аби завмерти на руїні зрубу,
Де чорна в очі дивиться діра.
Води на дні – півобсягу сльози.
Утоплий лист. Мулькава зелень глею.
Немовби не криниця. І над нею
Пошерхлі образи – не образи.
То хто ж ти? Квола спрага древніх див –
Щезання проти часового плину –
Чи біль, що тягне фенікса в долину,
Де він себе колись уже спалив?

Джерело: http://poetry.uazone.net/bedryk/pages.phtml?page=bedryk23

Ілюстрація: Claude Monet. Anglers on the Seine at Poissy (http://allart.biz/photos/image/oscar_claude_monet_0009_allart_biz_anglers_on_the_seine_at_poissy_1882.html)