Микола Зеров. Двері у стіні

Цей сон на яві ніби бачив я:

Нараз потухли шуми пароплавні,

Лиш очерет, та ясновербні плавні,

Та многовода дужа течія.

Країно див загублена моя,

Я знав тебе у дні щасливі, давні,—

Та напосіли злидні непоправні,

І я забув святе твоє ім’я.

І ось тепер вечірньої години

Не стало їх, тривог і мотанини,

Відкрились знову "двері у стіні":

Стих очерет, замшілі сплять колеса,

І чаплі, знявшися на мілині,

Перелітають золотисті плеса.

Джерело: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zerov&page=zerov39

Ілюстрація: http://kanevala.narod.ru/dniper12.jpg