Василю Стусу
Тоді ще називалися теплом
Червонобокі сни в чиємусь літі.
Усе це раз колись уже було.
Усе це повторилося на світі…
Лише хитнувся спокій від воріт,
І стежка задихнулася ходою,
Коли достиглі ночі з мокрих віт
Хтось обривав над чорною водою…
Червонобокі сни в чиємусь літі.
Усе це раз колись уже було.
Усе це повторилося на світі…
Лише хитнувся спокій від воріт,
І стежка задихнулася ходою,
Коли достиглі ночі з мокрих віт
Хтось обривав над чорною водою…
Ілюстрація: http://www.photosight.ru/photos/4999638/
Немає коментарів:
Дописати коментар