Тремтить на вітрі
ліхтаря кульбаба,
Мертовна клітка
опівнічних міст.
І з вулиць осінь,
хора і кульгава,
Забилась на ніч в
вижовклий під’їзд.
Уже вляглись
сусідка з чоловіком,
Верстати в снах
цілують слюсарів,
І є десь ти у
теплім меді вікон,
Над цю журу, над
скреготи вітрів.
Ти десь отам, за
чорноземом ночі,
І в цім рядку, у
куряві оман.
Де будеш ти така,
як я захочу,
Де не впізнаєш ти
себе сама.
Джерело: Вольвач
Павло. Південний Схід. Поезії. – Львів: Кальварія, 2002.
Немає коментарів:
Дописати коментар