у полишеного раю є своя
музика
у наших квартир є своя
музика — кроків і протягів
мало хто знає що
насправді я живу в Харкові кінця 20-х
і трохи — в Нью-Йорку
початку 30-х
слухаючи їх музику — таку
ж неповторну і живу
моя музика —
присьорбування чаю з
рафінадом уприкуску
затискання оси твоєю
спинкою в тісному авті
повільного — немов нехотя
— видужування
невиказування таємниць
моя музика — це трохи
музика моїх текстів — ще майже століття тому позбавлених аури — і тому
особливо дорогих мені —
як хворобливі діти особливо дорогі батькам
якби в мене була дача — я
неодмінно щоліта ремонтував би її
створюючи музику ремонту
іноді я думаю що ми
зустрічаємось аби тільки слухати музику нашого кохання
я щоліта полишав би
Харків
ми би зустрічалися на
незначній і майже безлюдній залізничній станції
і їхали би далі
робити ремонт
і кохатися між вапна і
фарби
і багато говорити одне до
одного
Джерело:
http://artvertep.com/print?cont=3580
Ілюстрація:
http://www.drive2.ru/users/dukerrr/blog/288230376152209850/
Немає коментарів:
Дописати коментар