Запах меду і дим
гіркий
Над садом
вечірнім.
Паровози криками
торсають тишу.
Піаніно печаль
свою
Кладе пластівнями
на трави, на віти.
Я сиджу осторонь
золота на ослоні.
Я згадую про
тебе, як дерево про південь.
Мені хочеться
кінцем променя
Написати біля
себе на піску:
Немає коментарів:
Дописати коментар